Для вас, учителі

Емоційне вигорання

Засоби профілактики негативних емоційних станів.

1.    Живіть під гаслом : «Все, що відбувається – на краще».
2.    Не «пережовуйте» подумки конфлікти, що сталися та помилки, яких ви припустилися. Не пиляйте тирсу!!! Усвідомте їх причину, зробіть висновки і знайдіть вихід.
3.    При взаємодії з малоприємними для вас людьми, усвідомте: те, що відбувається, не варте того, щоб емоційно реагувати.
4.    Підтримуйте гарну спортивну форму. Між тілом і розумом існує тісний взаємозв’язок.
5.    Пробачайте собі помилки.
6.    Визнавайте свої помилки. Не перекладайте провину на інших – це ознака безсилля.
7.    Відмовтеся від  пліток, скарг, бажання помсти, від усіх бажань, що підривають вашу цілісність і особисту силу.
8.    Пам’ятайте, що ви недосконалі – і це прекрасно. Ви – людина, що  може помилятися і виправляти помилки. Досконалість недосяжна.
9.    І не намагайтеся завжди і в усьому бути кращим. Пам’ятайте: робота – усього лише частина життя.
10. Створіть на своєму робочому місці максимально комфортні умови праці:
-           чайні і кавові паузи ;
-           дихальна гімнастика;
-           свіжі фрукти;
-           самомасаж голови;
-           мініаптечка.

Звернення учнів до вчителів

«Секрет встановлення добрих стосунків між учителями та учнями»

• Спілкуйтеся з нами якомога більше, особливо в позаурочний час. Ми хочемо знати вас краще.
• Цікавтеся стосунками у нашому колективі. Пам'ятайте: якщо ви будете знати, хто з однолітками є для нас авторитетом, це допоможе на уроках.
• Пригадайте себе у дитинстві та впізнайте в нас колишнього себе! Давайте вчитеся один в одного! Будь ласка, відчуйте нас, сприймайте нас такими, якими ми є, зрозумійте наш внутрішній світ. Тоді ви зможете передбачити нашу поведінку.
• Пам'ятайте, що добрі стосунки легко руйнуються, їх треба постійно підживлювати. Дрібниць тут не буває. Щоб зміцнити наші добрі стосунки, давайте разом шукати спільні інтереси та потреби.
• Не обманюйте нашої довіри. Її важко завоювати, та легко втратити. Будьте чесні з нами.
• Примушуйте нас до чогось лише тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися марними. Бо інакше ми можемо сприйняти це як посягання на нашу свободу особистості.
• Вимагайте щось від нас з повагою. Нам легше сприйняти вимоги, якщо ви робите їх у ввічливій формі: вимоги-прохання, вимоги-поради.
• Не будьте безапеляційними у своїх покараннях!
• Ми любимо тих вчителів, які посміхаються та в яких є почуття гумору.
• Зрозумійте, що часто ми мовчимо не від незнання предмета, а від страху перед аудиторією. Пригадайте свої перші уроки.
• Викликаючи у нас почуття страху, ви принижуєте себе та нас. Ми починаємо хвилюватися та нічого не розуміємо. Подумки полічіть до десяти, перш ніж викликати наших батьків, робити запис у щоденниках чи відсилати нас до завуча: а чи не розписуєтесь ви у власному безсиллі?
• Пояснюючи, переконуйте нас, дивіться на нас, не кричіть – в нас ще п'ять уроків.
• Зрозумійте, ваш предмет – важливий, але він не центр Землі, є ще й інші!.. Не намагайтеся перекласти на домашнє завдання те, чого ви самі не встигли на уроці.
• Не стрижіть нас, будь ласка, під один гребінець. Адже ми всі різні!

Пам'ятайте: те, наскільки легко нам вивчити ваш предмет, залежить тільки від вас.